Григорій Сковорода — одна з найяскравіших постатей в історії української культури. Його життя, думки, поезія та філософія стали не лише предметом вивчення, а й джерелом натхнення для багатьох поколінь. Народжений у 1722 році, Сковорода залишив по собі спадок, що актуальний і в XXI столітті: пошук внутрішньої свободи, гармонії з природою та духовного сенсу життя.
Дитинство та освіта: шлях до пізнання
Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 року у селі Чорнухи, на Полтавщині, у козацькій родині. Його освіта почалась у місцевій школі, а згодом продовжилась у Києво-Могилянській академії, яка в ті часи була провідним центром освіти в Східній Європі.
Навчання в академії мало великий вплив на формування світогляду Сковороди. Там він вивчав філософію, поезію, латинь, грецьку, богослов’я та музику. Вже тоді майбутній філософ виявляв оригінальність мислення та незалежність суджень.
Подорожі та пошуки: від Петербурга до Європи
У 1745 році Сковорода вирушив до Європи в складі посольства. Подорожі до Будапешта, Відня та, ймовірно, Італії розширили його філософський горизонт. Після повернення деякий час він жив у Санкт-Петербурзі, працюючи при дворі, але швидко розчарувався в придворному житті й повернувся в Україну.
Вчителювання та конфлікти з системою
Сковорода викладав поетику, етику, грецьку мову в різних навчальних закладах, зокрема в Харківському колегіумі. Але його нестандартні методи, вільнодумство і критика офіційної релігії викликали спротив з боку духовенства й адміністрації. Врешті він залишає викладання і починає життя мандрівного філософа.
Мандрівний філософ: життя без дому, але з душею
Понад 25 років Григорій Сковорода вів життя філософа-аскета, мандруючи Слобожанщиною, Полтавщиною, Київщиною, Поділлям. Він не мав постійного житла, але завжди знаходив прихисток у домах друзів, освічених людей або просто щирих українців.
Він учив не в класах, а на природі, у садах і хатах, звертаючись до своїх слухачів простою, доступною мовою. Його стиль життя був глибоко символічним: Сковорода жив так, як проповідував — у гармонії з природою, без прив’язки до матеріального.
Філософія Сковороди: знайди себе — і будеш щасливий
Основна ідея його філософії — “Пізнай себе”. Він вважав, що кожна людина має своє природне покликання — “сродну працю”. Щастя полягає в тому, щоб знайти це покликання й жити згідно з ним.
Сковорода також вірив у духовну свободу, яка важливіша за зовнішні обставини, владу, багатство. Він поєднував християнську мораль, стоїцизм і елементи неоплатонізму, творячи власне вчення, зрозуміле і простолюду, і інтелігенції.
Твори Сковороди: притчі, поезія, філософія
Його спадщина охоплює близько 30 творів:
- “Сад божественних пісень” — збірка філософських віршів, що прославляють моральність, доброчесність, внутрішній спокій.
- Притчі та діалоги — зокрема “Розмова, звана Алфавіт, або Буквар миру”, “Наркіс”, “Іконі Божої Матері”, “Потоп зміїний”.
- Листи та автобіографічні роздуми — відкривають його внутрішній світ, без прикрас.
Особливістю його творів є алегоричність, образність, використання біблійних та античних мотивів.
Легенди про Сковороду: між реальністю та міфом
Легенда про смерть “за розкладом”
Одна з найвідоміших легенд розповідає, що Сковорода передбачив свою смерть. За кілька днів до неї він викопав собі могилу, попрощався з друзями й сказав:
“Світ ловив мене, та не спіймав”.
Уночі він помер спокійно, з молитвою на устах.
Ці слова стали епітафією на його могилі в селі Сковородинівка (раніше — Пан-Іванівка, Харківщина).
Легенда про мудреця і панів
Говорять, що одного разу пани вирішили “засоромити” філософа, запросивши його на бенкет і запропонувавши розкоші. Але Сковорода приніс із собою сухарі й їв їх з водою. На зауваження про “недоречність” відповів:
“Коли у вас є своє, то й мені дозвольте мати своє”.
Григорій Сковорода і сучасність: чому він актуальний і сьогодні?
Сковорода ніколи не прагнув слави, але саме його образ став символом української духовної незалежності, самодостатності, мудрості. У XXI столітті його ідеї отримали нове життя:
- Його цитують у лекціях, книжках, публічних виступах.
- Портрет філософа прикрашає купюру в 500 гривень.
- 2022 рік був оголошений Роком Сковороди в Україні — з нагоди 300-річчя з дня народження.
- Його вчення досліджують у школах і вишах, він став героєм вистав, фільмів, і навіть мемів.
Цікаві факти про Сковороду
- Знав до 10 мов, зокрема латину, грецьку, німецьку та давньоєврейську.
- Вважав себе “громадянином світу”, але до кінця життя говорив українською.
- Одягався дуже просто: полотняна сорочка, торба, палиця — і Біблія під пахвою.
- Ніколи не мав власного дому, але мав глибокий духовний “дах”.
Висновок
Григорій Сковорода — не просто історична особа. Це живий приклад того, як можна жити у злагоді з собою, з природою та зі світом. Його філософія — це не абстрактна теорія, а практичний шлях до щастя через внутрішню свободу. Україна пишається своїм мандрівним філософом, який, не маючи нічого, мав усе.
Джерела:
- https://www.philosophy.ua/ukr/skovoroda - Інститут філософії НАН України — Григорій Сковорода
- http://history.org.ua/uk - Енциклопедія історії України — НАН України
- https://uinp.gov.ua - Український інститут національної пам’яті
- https://chtyvo.org.ua/authors/Skovoroda_Hryhorii/Zibrannia_tvory/ - Сковорода. Повне зібрання творів (PDF)
- https://en.unesco.org/commemorations/skovoroda300 - UNESCO – 300-річчя Сковороди
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Сковорода_Григорій_Савич - Сковорода Григорій Савич

